| Може, я й не права |
Може, я й не права,
бо плекаю надмірні надії.
А від справжніх людей
я чекаю справдешніх чеснот.
Ще я вірю в дива,
і у те, що збуваються мрії,
Що у світі земнім
всі чекають небесних щедрот.
Може, я й не права,
коли дійсність безрадісно-сіру
Намагаюсь прикрасить,
шукаючи інші тони.
А зелена трава
в моїм серці відроджує віру
У цілющу весну,
що насниться мені восени.
Я, напевне, смішна.
Надто ввічлива, надто обачна.
Ще я вірю в любов,
в материнство і радість буття.
Але я не одна.
І від того по-справжньому вдячна
Небесам і батькам,
що мені дарували життя.
#Збірка "Жіночності п'янке бордо" |
